Силоксани
Силоксани - кремнійорганічні сполуки з повторюваним зв'язком Si-O-Si, що існують у вигляді лінійних олігомерів і полімерів, а також циклічних структур. Найпоширеніший клас - полідиметилсилоксани (ПДМС, CAS №63148-62-9), які характеризуються високою термічною стабільністю, низьким поверхневим натягом, хімічною інертністю, слабкою залежністю в'язкості від температури та добрими діелектричними властивостями. В'язкість силоксанових рідин варіюється від 0,65 до 1 000 000 мм²/с.
Основні типи силоксанових рідин і похідних:
- Лінійні ПДМС (ПМС, Wacker AK): базові силіконові рідини широкого діапазону в'язкостей. Серії: WACKER AK 5-600000 мм²/с; AKC 10000-60000 мм²/с; STAB 100000-1000000 мм²/с.
- Циклічні силоксани (D4, D5, D6): низьков'язкі леткі сполуки для спеціалізованих процесів. D4 (CAS №556-67-2) - заборонений у змивних косметичних продуктах ЄС з 2018 року (REACH SVHC, речовина PBT, Regulation EU 2018/1516). D5 (CAS №541-02-6) - під моніторингом ECHA як vPvB.
- Алкілсилоксани (ПЕС): підвищена сумісність з вуглеводневими середовищами; для авіаційної та спеціальної техніки.
- Фенілсилоксани (ПФМС, Wacker AP): для теплопередачі (до +280°C), оптики та роботи за знижених температур (до -115°C).
- Гідридсилоксани (PMHS, BRB HY 43): реакційноздатні продукти для синтезу і модифікації; гідрофобізатор мінеральних поверхонь і зшивач у платинових компаундах.
- ОН-силоксани: гідроксилвмісні полімери для подальшої переробки (RTV-силікони, герметики).
- Аміносилоксани (Wacker L-серія): для автополіролів, швидких детейлерів, кондиціонерів фарб. Реактивні (L 655, L 662) - утворюють вологовідверджувану плівку (>50 циклів миття); нереактивний L 656 - тимчасовий блиск для шампунів і quick detailers.
Силоксани застосовують як діелектричні, гідравлічні, теплоносні, демпфувальні та мастильні рідини, а також як технологічні добавки в пластмаси, гуми, покриття, піногасники та розділювальні склади. ПДМС середніх і високих в'язкостей - у віскомуфтах, амортизаторах, демпферах; низьков'язкі - у піногасниках та антиадгезійних системах. Ряд сортів ПДМС (100-12500 мм²/с) допущений до харчових застосувань як добавка E900 за EU 1333/2008 (до 10 мг/кг). Лінійні ПДМС, ПФМС та ПЕС відповідають REACH без обмежень SVHC. Сумісність: ПДМС сумісні з FKM та EPDM за помірних температур; спричиняють набрякання NBR; несумісні з активними лужними металами.
Під час вибору силоксану враховують хімічну природу рідини, в'язкість, леткість, робочий температурний діапазон, сумісність з полімерами та еластомерами, вимоги до діелектричних показників і вмісту летких циклів D4/D5. Для теплопередачі за низьких температур обирають фенілвмісні рідини; для демпфування - ПДМС; для спеціальних рецептур - функціональні силоксани. Рекомендується погоджувати підбір із технічним фахівцем або запитувати TDS виробника.
-
319562823
-
319563305
-
319564269
-
319564527
-
258170658
-
319564687
-
319565334
-
319567361
-
319570739
-
319574094
-
319577483
-
319577712
-
319577979
-
319581106
-
319582268
-
2046696985
-
319582560
-
2046724075
-
252814468
-
253004444
-
2112376679
-
2112316406
-
2112261521
-
322634511
Чим відрізняються лінійні та циклічні силоксани? Лінійні ПДМС обирають для тривалої експлуатації як робочі, мастильні, діелектричні та теплоносні рідини - нелеткі від 50 мм²/с і вище. Циклічні (D4, D5, D6) характеризуються високою леткістю та низькою в'язкістю. Важливо: D4 заборонений у змивних косметичних продуктах ЄС з 2018 року (речовина PBT за REACH); D5 перебуває під моніторингом ECHA як vPvB. Для безперервної експлуатації в закритих системах застосовують лінійні рідини.
Як замінити D5 у косметичних рецептурах? D5 (CAS №541-02-6) заборонений у змивних продуктах в ЄС з 2018 року; аналогічні обмеження впроваджуються на ринку України при гармонізації з регламентами ЄС. Для заміни леткого носія підходять: ізодеканол, C12-15 алкілбензоат або низков'язкий ПДМС (0,65-2 мм²/с). Для довгострокового захисту ЛКП - аміносилоксани Wacker L 655 або L 662 (реактивні, вологовідверджувані), для тимчасового блиску - L 656.
На що звернути увагу при виборі силоксанів для технічних застосувань? Основні критерії: кінематична в'язкість, характер зміни в'язкості з температурою, температура спалаху, леткість, сумісність з матеріалами системи (NBR набрякає в ПДМС; FKM та EPDM сумісні) і вимоги до діелектричних або антифрикційних властивостей. Для теплоносіїв і електротехніки додатково оцінюють стабільність за нагрівання та діелектричні характеристики.






























