Силіконові оливи та мастила

Силіконові оливи - синтетичні кремнійорганічні рідини на основі лінійних поліорганосилоксанів з регульованою в'язкістю від 5 до 1000000 мм²/с (кінематична). Високотемпературна стабільність зумовлена силоксановим зв'язком Si-O, енергія розриву якого (близько 108-121 ккал/моль) вища, ніж у зв'язку C-C (~83 ккал/моль): там, де мінеральна основа інтенсивно окиснюється за 150-180°C, поліорганосилоксани в типових марках зберігають працездатність у діапазоні приблизно від -50...-60°C до +200°C, а спеціальні теплоносії - до +230-250°C. На тій самій основі випускають пластичні силіконові мастила, у яких силіконова олива загущується діоксидом кремнію або літієвими милами, а політетрафторетилен вводиться як твердий лубрикант для поліпшення протизносних властивостей.

Основні типи різняться органічним обрамленням ланцюга, яке задає верхню межу температур і хімічну стійкість:

• Поліметилсилоксани (ПМС, від ПМС-0,65 до ПМС-1000000) - найпоширеніший тип: метильне обрамлення забезпечує інертність до металів і стабільність в'язкості, що визначає застосування для змащування, теплоперенесення (зокрема в низькотемпературних термостатах), демпфування, антиадгезивних складів та емульсій за -50...+200°C, включно з ПМС-200А і харчовими марками;
• Поліетилсилоксани (ПЕС) - етильне обрамлення знижує температуру застигання і підвищує несучу здатність під навантаженням, що визначає застосування в демпфувальних і приладових вузлах до -70°C;
• Поліметилфенілсилоксани (ПФМС-1...ПФМС-6, аналоги DOWSIL 510/550/710) - фенільні замісники підвищують термоокиснювальну стабільність, що дозволяє використовувати їх як теплоносії та діелектричні рідини до +280-300°C, де поліметилсилоксани вже деструктують;
• Трифторпропілметилсилоксани (ТФПМС) - трифторпропільні групи надають стійкості до палив, олив і розчинників, що визначає застосування в контакті з агресивними органічними середовищами до +200°C.

Переваги перед мінеральною основою зумовлені сукупністю незалежних властивостей:

• Високотемпературна стабільність - збереження в'язкості і стійкість до термоокиснення за тривалого нагріву, недосяжні для вуглеводневих олив;
• Полога в'язкісно-температурна характеристика - індекс в'язкості понад 200 проти 80-120 у мінеральних олив, що усуває потребу сезонного підбору;
• Низька випаровуваність - низький тиск насиченої пари високов'язких марок мінімізує втрату маси за нагріву у вакуумній техніці;
• Високий питомий опір - порядку 10¹⁴-10¹⁵ Ом·см, що поєднує змащувальну та електроізоляційну функції;
• Хімічна інертність і гідрофобність - відсутність корозії пар тертя і водовідштовхувальний ефект низького поверхневого натягнення, застосовуваний як розділювальне покриття.

Вибір марки визначається робочим температурним інтервалом (тип ПМС, ПЕС, ПФМС або ТФПМС), в'язкістю за робочої температури і сумісністю з ущільненнями; точні значення наводяться в TDS, а у відповідальних випадках сумісність з еластомером підтверджується випробуванням.