Ефіри жирних кислот

Алкілові ефіри жирних кислот - складні ефіри, що отримуються переетерифікацією рослинних або тваринних жирів низькомолекулярними спиртами (метанол, етанол, бутанол). Залежно від спирту розрізняють метилові (МЕЖК), етилові (ЕЕЖК) та бутилові (БЕЖК) ефіри, що відрізняються молекулярною масою, полярністю, леткістю та розчинювальною здатністю. Основа - суміш ефірів жирних кислот C16-C18 (пальмітинової, CAS №57-10-3; стеаринової, CAS №57-11-4; олеїнової, CAS №112-80-1; лінолевої, CAS №60-33-3), від складу якої залежать в'язкість, температура спалаху, температура застигання та змащувальні властивості.

Група включає три типи ефірів за спиртом переетерифікації:

• Метилові ефіри (МЕЖК / FAME) на метанолі - кінематична в'язкість за 40°C близько 4-5 мм²/с, температура спалаху вище 100°C, цетанове число 48-65; базовий компонент біодизелю за ДСТУ EN 14214 і сировина для біомастил і ПАВ;
• Етилові ефіри (ЕЕЖК / FAEE) на етанолі - вища температура спалаху і краща гранична змащувальна здатність за HFRR, ніж у нафтового дизеля, вища сумісність з мінеральними та рослинними оливами; застосовуються в біодизелях, біомастилах і робочих рідинах;
• Бутилові ефіри (БЕЖК / FABE) на бутанолі - вища молекулярна маса і температура спалаху (понад 130°C), підвищена розчинювальна здатність до неполярних компонентів; компоненти альтернативних палив, пластифікаторів і високотемпературних мастил.

У паливах і мастилах МЕЖК і ЕЕЖК утворюють біодизель FAME і FAEE з підвищеною змащувальною здатністю відносно нафтового дизеля (за методом HFRR), причому етилові ефіри дають вищу граничну змащувальну здатність; бутилові завдяки довгому алкільному радикалу - підвищену розчинювальну здатність і температуру спалаху для високотемпературних мастил. Холодові властивості визначаються жирнокислотним складом сировини: ефіри насичених жирів (пальмова олія, тваринний жир) застигають за додатних температур (від +10 до +15°C) і для зимового біодизелю та низькотемпературних мастил потребують депресорних присадок (PPD), тоді як ефіри ненасичених олій (ріпакова, соняшникова) плинні на холоді.

У полімерах моноалкілові ефіри (МЕЖК, ЕЕЖК, БЕЖК) - низьков'язкі (близько 4-7 мм²/с) відновлювані технологічні оливи та вторинні пластифікатори гумових сумішей SBR, BR, NR: знижують модуль і твердість як альтернатива нафтовим оливам і фталатам, але через низьку молекулярну масу мігрують легше за полімерні пластифікатори. Постійну пластифікацію дає окремий клас - високомолекулярні поліефіри на основі димерних і тримерних жирних кислот (наприклад, дибутилдимерат), незрівнянно в'язкіші. Для стабільності та захисту від корозії і гідролітичної деструкції каучуків кислотне число ефіру має бути менше 0,5 мг KOH/г; склад уточнюють за TDS і лабораторними випробуваннями.