Аміносилоксани

Аміносилоксани - полідиметилсилоксани з аміноалкільними групами в ланцюгу або на його кінцях. Функціональність несуть амінопропільні (-CH₂CH₂CH₂-NH₂) та аміноетиламінопропільні (-CH₂CH₂CH₂-NH-CH₂CH₂-NH₂) групи. Полярні аміногрупи притягують силікон до лакофарбового покриття, металу та скла, тому плівка тримається на поверхні довше за звичайний ПДМС і поглиблює колір, особливо на зістареному покритті. Що більше аміногруп, то вище амінне число: у рідин розділу воно лежить у межах від 0,10 мекв/г у L 653 до 8,1 мекв/г у короткого дисилоксану FLUID NH 02 D.

Асортимент поділяється за здатністю до зшивання, формою випуску та призначенням:

• Зшивні аміносилоксани L 652, L 655 і реактивна система в розчиннику L 654 під дією вологи повітря утворюють нерозчинну плівку з високою стійкістю до мийних засобів. Швидкість зшивання зростає з амінним числом, тому високоамінна L 655 зшивається швидше, а в парі з L 654 дає поліролі з легким розполіруванням і високою стійкістю до миття;
• Нереактивні аміносилоксани L 653, L 656 і високов'язка L 662 не зшиваються, тому стабільні під час зберігання й не накопичуються на поверхні за частого нанесення. L 656 і L 662 застосовують і в ополіскувачах автомийок;
• Аміносиліконові емульсії WACKER E 1656, LIOSIL HC 603 E і LIOSIL HC 621 E переносять ті самі ефекти у водні склади. E 1656 на неіоногенних емульгаторах легко змішується з іншими емульсіями та підходить для кондиціонерів ЛФП і вінілу, а емульсії LIOSIL застосовують для посилення кольору в засобах для шкіри та оббивки;
• Амінофункціональні рідини для синтезу WACKER FLUID NH несуть амінопропільні групи строго на двох кінцях ланцюга й слугують сировиною для силіконових сополімерів: поліуретанів, полісечовин, поліамідів і поліімідів.

Вибір марки в автохімії залежить від завдання. Найбільший блиск дає високов'язка L 662, найбільшу довговічність - L 662 і L 655, а малов'язкі L 653 і L 656 найпростіше вводяться до складу, але через тонку незшиту плівку поступаються за блиском і водовідштовхуванням. Зшивні марки потребують захисту від вологи під час зберігання, а в поліролях із кислотними восками будь-які аміносилоксани перевіряють на стабільність: аміногрупи реагують з кислотними групами воску, і склад може заполімеризуватися в тарі.

Немодифіковані ПДМС, з якими аміносилоксани поєднують у поліролях, зібрані в розділі «Силіконові оливи WACKER AK», а інші силіконові емульсії для водних складів - у розділі «Силіконові емульсії та функціональні добавки».

Який аміносилоксан обрати для поліролі: реактивний чи нереактивний? Реактивний, якщо потрібна плівка з високою стійкістю до мийних засобів, і нереактивний, якщо засіб наносять часто. Реактивні марки (L 652, L 654, L 655) зшиваються вологою повітря в нерозчинну плівку, а нереактивні (L 653, L 656, L 662) не зшиваються, стабільніші під час зберігання й не дають нашарувань за частого нанесення.

Яке поєднання аміносилоксанів рекомендується для поліролі ЛФП? Перевірена схема - L 655 і L 654 у співвідношенні близько 1 : 5 з додаванням силіконових олив AK і восків. Така суміш дає легке розполірування, високий блиск, глибину кольору та стійкість до мийних засобів. Під час розрахунку враховують, що L 654 постачається розчином у нафті та ізопропанолі із сухим залишком 46-56 % і легко займається.

Чи сумісні аміносилоксани з кислотними восками? Лише після перевірки стабільності під час зберігання. Аміногрупи реагують із кислотними групами воску: на поверхні це допомагає зшити L 655, але в тарі та сама реакція може заполімеризувати поліроль.

Як підготувати аміносилоксан для ополіскувача автомийки? L 656 або L 662 нейтралізують органічною кислотою та переводять у катіонну форму, після чого вводять разом із катіонними емульгаторами та ПАР. Заряджений силікон притягується до кузова, і водяна плівка швидше розривається й стікає. Тип кислоти та ступінь нейтралізації підбирають за стабільністю концентрату, а готовий ополіскувач перевіряють на цільовій мийці з реальною водою.