Силіконові оливи з харчовим допуском

Силіконові оливи з харчовим допуском - полідиметилсилоксанові рідини (ПДМС) з типовими в'язкостями 100, 350, 1000 і 12 500 сСт, а також емульсії та консистентні пасти на їх основі, спеціально кваліфіковані для застосування в зонах можливого контакту з харчовою продукцією. Нормативна база: NSF H1 (мастила з можливим випадковим контактом із харчовими продуктами, допустимий перенос не більше 10 мг/кг); FDA 21 CFR 178.3570 (lubricants with incidental food contact); FDA 21 CFR 172.888 (dimethylpolysiloxane як харчовий піногасник, E900); BfR Empfehlung XV und XXXVI (німецькі рекомендації щодо матеріалів, що контактують з харчовими продуктами); EU Regulation 1333/2008 (E900 як дозволений харчовий піногасник). Для емульсій при контакті з папером і картоном застосовні також FDA 21 CFR 176.170, 176.180, 176.200 і 176.210. Ряд продуктів має сертифікацію Kosher (включно з Passover) і не містить харчових алергенів. Фізичні параметри: температура спалаху вище 300°C, температура застигання близько -45...-55°C, вміст нелетких речовин 90-100%.

Асортимент охоплює три функціональних підгрупи.

• Чисті силіконові оливи: ПДМС-рідини в'язкістю 100-12 500 сСт з реєстрацією E900 і допусками NSF H1 та FDA 178.3570; застосовуються як базові мастила та розділові середовища для напрямних, підшипників ковзання, ущільнень і форм.
• Емульсії з харчовим допуском: неіонні концентрати на основі ПДМС (наприклад, WACKER® E 2, вміст активного компонента близько 37-40%, в'язкість концентрату 3 000-10 000 мПа·с); призначені для водних систем, просочення паперу й картону (FDA 176.170-176.210), нанесення тонких антиадгезійних і мастильних плівок.
• Силіконові пасти та консистентні мастила: тиксотропні пасти, що містять близько 90% силіконової оливи, з допусками BfR Empfehlung XV і FDA 21 CFR 178.3570; застосовуються для змащення ущільнень, напрямних, гумових елементів, клапанів і фітингів.

Основні застосування: мастильна та антифрикційна обробка напрямних конвеєрів і пакувальних ліній, змащення ущільнень і затискачів, транспортерів таблеток і капсул, розділові склади під час формування й пакування продуктів. Завдяки низькій липкості, водостійкості та стійкості до лужних мийних засобів силіконові оливи зберігають мастильний шар після циклів CIP-мийки. Важливо: ПДМС мають виражені піногасні властивості, тому в зонах, чутливих до піноутворення (пивоваріння, деякі хлібобулочні процеси), необхідний контроль міграції й дозування.

Під час вибору враховують тип вузла та характер контакту з продуктом, потрібну в'язкість і форму (рідина, емульсія, паста), застосовні нормативні допуски та допустимий рівень переносу. Для мастил у зонах випадкового контакту достатній допуск NSF H1; для застосувань з E900 - допуск за FDA 172.888. Вибір марки рекомендується погоджувати за TDS.

Які нормативні допуски підтверджують придатність силіконової оливи для харчового обладнання? Для мастил з можливим випадковим контактом із харчовими продуктами ключовою є реєстрація NSF H1 (допустимий перенос не більше 10 мг/кг) і FDA 21 CFR 178.3570. Для застосування як піногасника в харчових продуктах - FDA 21 CFR 172.888 і статус E900 за регламентом ЄС 1333/2008. Для контакту з папером і картоном - FDA 21 CFR 176.170-176.210. BfR Empfehlung XV und XXXVI актуальні для DACH-регіону. Конкретний набір допусків уточнюють за TDS.

Як підібрати в'язкість силіконової оливи з харчовим допуском для вузла обладнання? Для швидкісних конвеєрних ліній і легких напрямних застосовують оливи 100-350 сСт. Для навантажених вузлів і ущільнень - 1 000-12 500 сСт або пасти. В'язкіші продукти краще утримуються, але збільшують опір за низьких температур. В'язкість уточнюють з урахуванням швидкості, навантаження, температурного діапазону й частоти обслуговування.

Коли застосовують емульсії та пасти замість чистих силіконових олив? Емульсії використовують для нанесення з водної фази: просочення паперу й картону, обробка транспортерів і форм, введення в мийні розчини. Пасти обирають для локального змащення ущільнень і гумових елементів, де потрібна стійка нерозтікна плівка. В обох випадках перевіряють наявність потрібних допусків для конкретного типу контакту.

Як забезпечити збереження мастильного шару під час частих CIP-мийок? Обирають продукт із підтвердженою водостійкістю та лугостійкістю до типових CIP-розчинів (1-3% NaOH, хлорвмісні засоби). Спосіб нанесення і концентрацію підбирають для достатньої товщини плівки між циклами обслуговування. Для критичних вузлів оптимальний інтервал встановлюють випробуваннями на реальному обладнанні.