Силіконові гідрофобізатори

Силіконові гідрофобізатори - водовідштовхувальні композиції на основі алкілсиланів, алкілсилоксанів і силіконових смол для захисту мінеральних будівельних матеріалів від капілярного водопоглинання. На відміну від плівкоутворювальних покриттів, що перекривають пори, силіконові просочення проникають у структуру матеріалу і хімічно зв'язуються з гідроксильними групами мінеральної основи, формуючи водовідштовхувальний шар на стінках пор зі збереженням паропроникності.

Основні типи різняться молекулярною масою кремнійорганіки, від якої залежать глибина проникнення і характер закріплення; фактична глибина визначається маркою, щільністю та вологістю основи й уточнюється за TDS:

• Алкілсилани - мономерні кремнійорганічні сполуки з найменшим розміром молекули, що дифундують у щільну мікроструктуру глибше за інші типи, що визначає застосування для щільного бетону, природного каменю та кераміки;
• Алкілсилоксани - олігомерні поліорганосилоксани у вигляді готових розчинів або концентратів з меншою глибиною проникнення, надійно утримувані у великих порах, що визначає застосування для фасадів, цегляної кладки, бетонних конструкцій і тротуарної плитки;
• Силіконові смоли (SILRES BS) - концентрати для приготування гідрофобізувальних розчинів, застосовувані для мінеральних штукатурок, газобетону та пінобетону;
• Комбіновані силан-силоксанові композиції - поєднують глибину проникнення силанів з утриманням силоксанів, що забезпечує універсальність за основами.

Асортимент групи охоплює композиції для різних основ: суперконцентрат BRB SR 349 (калієвий метилсиліконат) для цегли, бетону і черепиці, силоксанову емульсію WACKER FINISH WS 60 E для поверхневої та об'ємної гідрофобізації мінеральних основ, тонкодисперсну силіконову емульсію ADVALON HO 111 для текстилю та мінеральних поверхонь, гідрофобізатор СОКРАТ ГГС-100 для об'ємного захисту гіпсових виробів і антиграфіті покриття SILRES IC 701 на основі полісилоксанових смол; водорозчинні силіконати виділені в групу гідрофобізувальних рідин ГКЖ.

Переваги перед плівкоутворювальними покриттями зумовлені тим, що захист формується всередині матеріалу, а не на його поверхні:

• Паропроникність - стіни зберігають здатність до висихання, оскільки пори не перекриваються суцільною плівкою;
• Морозостійкість - зниження капілярного водопоглинання зменшує руйнування від замерзання вологи в порах;
• Довговічність - хімічне зв'язування з основою забезпечує службу помітно тривалішу за поверхневі акрилові плівки;
• Збереження зовнішнього вигляду - обробка не утворює блискучої плівки і не змінює фактуру та колір матеріалу.

Вибір гідрофобізатора визначається типом основи (бетон, цегла, камінь, штукатурка, газобетон), умовами експлуатації (зовнішнє чи внутрішнє застосування, інтенсивність зволоження, температурний режим), потрібною глибиною проникнення і способом нанесення (пензель, валик, розпилення, ін'єктування); витрата, концентрація і технологія уточнюються за TDS для конкретної основи.