Фенілсилоксани Wacker (поліметилфенілсилоксани)
Фенілсилоксани та поліметилфенілсилоксани Wacker серій AP, AR, AS, TN - термічні силіконові рідини, у яких частину метильних груп у полісилоксановому ланцюгу замінено на фенільні. Ароматичні фенільні фрагменти підвищують стабільність ланцюга Si-O-Si, зменшують схильність до окиснювальної деградації та зсувного руйнування порівняно з диметилсилоксанами. Вміст фенілу зменшується в ряду AP > AR > AS: високий вміст фенілу (AP) підвищує термостійкість до +250°C, мінімальний (AS) - знижує температуру застигання нижче -70°C. Лінійка охоплює високотемпературні теплоносії, низько- й середньотемпературні рідини для термостатів і спеціалізовані мастильні рідини.
- Рідини AP (AP 100/150/500/1000, стабілізовані AP STAB): теплоносії та рідини для нагрівальних ванн, робочий діапазон -35...+200°C (AP STAB -35...+250°C); AP 1000 - густина ~1,09 г/см3, питома теплоємність ~1,46 кДж/(кг·К), теплопровідність ~0,14 Вт/(м·К) за 50°C, діелектрична міцність ~20 кВ/мм, температура спалаху ~280°C;
- Рідини AR (AR 200, AR 1000): мастильні рідини й заповнювачі термостатів у системах з циклічними змінами температури; більш інертні до ароматичних і полярних пластиків, ніж високофенільні AP, оскільки зростання вмісту фенілу підвищує параметр розчинності і спорідненість рідини до таких полімерів;
- AS 100: низькотемпературна рідина, діапазон -70...+200°C, температура застигання нижче -70°C - для термостатів і контурів глибокого охолодження, де розчини солей не придатні;
- Серія TN: феніл- і феніларилсилоксани для спеціальних високотемпературних і діелектричних застосувань.
Фенільні групи визначають переваги фенілсилоксанів Wacker перед мінеральними та органічними теплоносіями: високу термічну стабільність, широкий робочий діапазон, збереження низької в'язкості в широкому температурному інтервалі та низьку схильність до окиснення й корозійного впливу на матеріали обладнання. Фенільні групи також підвищують несучу здатність мастильної плівки у сталевих парах тертя, де чистий ПДМС слабкий через низький опір зсуву. Вони ж знижують стисливість відносно диметилсилоксанових теплоносіїв і підвищують показник заломлення й діелектричну проникність (~2,9 за 100 Гц для AP 1000), що важливо для конденсаторів, трансформаторів і оптичних вузлів.
Хімічна чистота системи визначає досягнення заявленого ресурсу: навіть слідові кількості кислот, лугів, мінеральних олив, металоорганіки, солей і оксидів металів можуть суттєво скоротити термін служби рідини. У відкритих системах Wacker рекомендує перевіряти температуру спалаху не рідше одного разу на рік. Під час вибору серії визначальними є потрібний температурний діапазон, в'язкість при мінімальній робочій температурі, сумісність з ущільненнями та конструкційними матеріалами, а також діелектричні й оптичні вимоги. Підбір конкретної марки рекомендується виконувати за даними TDS Wacker та погоджувати з технічним фахівцем.
Чим фенілсилоксани відрізняються від диметилсилоксанових рідин серії AK? Введення фенільних груп підвищує термоокиснювальну стабільність, знижує стисливість і підвищує діелектричну проникність та показник заломлення порівняно з чистими диметилсилоксанами - це робить фенілсилоксани кращим вибором за тривалої роботи за високих температур, у діелектричних контурах і оптичних вузлах. Диметилсилоксани AK залишаються базовим вибором для стандартних теплоносіїв і мастил у помірних режимах.
Які умови експлуатації критичні для збереження ресурсу фенілсилоксанів? За даними Wacker, заявлений робочий діапазон досягається лише за «хімічно чистих» умов: слідові кількості кислот, лугів, мінеральних олив, металоорганічних сполук, солей і оксидів металів суттєво скорочують ресурс. У відкритих системах рекомендується контролювати температуру спалаху не рідше одного разу на рік, оскільки термічний вплив змінює цей показник.

